COCAIN 99% Ступино

Че, всем привет, пацаны! Сегодня я решил вам поведать о такой жизненно важной истории, которая произошла со мной как-то летом. И так, продолжу свою историю - эпическое путешествие, в котором участвовал я и закладки, ацетаминофен, взорвать и многое другое. В общем, начну с начала. Пошел я как-то по связям, и мне сказали, что в одном месте можно купить кокаин. Не долго думая, я отправился туда, как раз перед поездом. Встретил там барыгу, чувака с сумасбродными глазами и мрачной рожей. "У меня есть то, что тебе нужно, - сказал он, вытаскивая из под куртки пакетик." Я ощутил, что провалюсь в кайф, только глядя на эту дорогую штуку. Мои руки сами потянулись к этому заключению и я достал деньжат вышиб у продавца. Потом дернул на себя и мякнул в сторону электрички.

Начал размишлять о том, как взорвать и закурить это чудо. Взял терку, размельчил кокаин на мелкую пудру, и стал закладывать это добро себе в носик. "Охуенно", - подумал я, чувствуя, как химиец берет мою душу за горло. Через минуту, я начал чувствовать, как голова моя закружилась, а все вокруг стало казаться ярче и ярче. Мой мозг словно был взорван мощнейшим гашем. Я засыпался на этих нереальных ощущениях, которые super acid доставлял мне. Поезд стал казаться мне странным местом, полным клоунов и демонов. Сидящие рядом сиденьями люди мне казались тенью самим себе. Я испугался, но мне было похуй. Главное, чтобы провалиться в кайф, а остальное мелочи. Не примеряйтесь к этому дерьму!

"Ацетаминофен, гаш и закладки - все это злые мирки моей чумовой паранойи", - подумал я, ощущая, что уже близок к тому ребрендингу сознания, который ищет каждый наркоман." Электричка катила своим невредимым ходом, а я в ней катился обдолбаный до состояния беспечной и абсолютной релаксашки. Никогда не думал, что смогу насладиться моментами так, как в этот момент. И все было так классно, пока вдруг, через пару остановок, появились копы. Охуели мои блядки? Четко у них видна была моя нервная политая морда. Я испугаться не успел, как они уже хватали меня за воротник. "Че за дела, паренек? Че такой настойчивый?", - спросил меня один из них, и казалось, что его морда просто растягивается, словно желе. Я ничерта не мог сосредоточиться, и все вокруг казалось мне просто эпическим сравнением с тем, что я видел в своих худших галлюцинациях. Я просто скрипел зубами и думал о том, как все провалилось. Но тут какой-то герой, наверно, душка у него была моложе меня на пару лет, вытащил поддельный рецепт. "Смотрите, документы вроде как все чистые, - сказал он, показывая это дерьмо полицейским." Копы долго и нудно насмотрелись на это, но потом решили отпустить меня. Да что подумали они? Что я пацан из детского сада? Я знаю, что они все же забирают себе крутую долю от всего, что украли у нас, а там уже сами решают, что сделать с этим гашом. Я все это знал, эти пиздатые забызаные копы, которые хрен знают, что такое настоящая жизнь. "Стой, ты меня не обманешь, барыга, - проворчал полицейский, глядя на продавца кокаина." А ведь я в этом плане ничего не знал. Ведь мир наркоторговли - это такой пиздец, где ошибки стоят дорого, а жизни уже ничего не стоят. И вот, когда все прошло и я оказался на своей остановке, я понял, что заебись. Ведь эта история показала мне, насколько опасно играть с закладками и гашем.

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!